Розглянуто питання геодезичного забезпечення кадастрових знімань із урахуванням вартості землі. Надано рекомендації з вибору масштабів кадастрових планів для населених пунктів різної категорії.

Удосконалено систему моніторингових спостережень за рухами земної поверхні на підземних сховищах газу. Показано неадекватність фінансувань на охорону забруднених земель у порівнянні з витратами на природоохоронні заходи інших природних ресурсів. Проаналізовано сучасний стан територій підземних сховищ газу і виявлено забруднення земельних ресурсів та процеси еродованості грунтів, які у більшості випадків призводять до їх дегенерації. З використанням різних джерел інформації (геохімічних, грунтових, геодезичних, агрохімічних даних) розроблено модель функціонування кадастру територій. Для достовірного відображення стану різних земельних ділянок створено універсальний класифікатор земель за їх категоріями, формами власності, сервітутами та цільовим призначенням. На підставі моніторингових спостережень за рухами земної поверхні визначено ступінь дегенерації грунтів, зокрема, виявлено зони їх еродованості на підземному сховищі газу Богородчани. З використанням моніторингових даних за рухами земної поверхні на різних газосховищах країни встановлено загальні закономірності вертикальних рухів земної поверхні та робочих свердловин у різних ділянках територій підземних сховищ газу. Розроблено пропозиції щодо удосконалення технології побудови висотної мережі на підземних сховищах газу шляхом використання як робочих реперів фіксованих точок устя свердловин. На підставі одержаних статистичних даних створено прогнозні моделі вертикальних рухів земної поверхні та робочих свердловин на підземних сховищах газу.

На підставі досліджень структури земель лісогосподарського призначення, чинних нормативних матеріалів запропоновано алгоритм визначення точності межових знаків земель лісогосподарського призначення залежно від конфігурації та вартості земельної ділянки.

Проаналізовано розвиток земельної реформи в Івано-Франківській області. Показано шляхи вдосконалення земельних відносин в регіоні.

Проаналізовано раціональне використання територій для розширення ринку "Шувар" у м. Львів. Обгрунтовано виділення санітарно-захисної зони вздовж ліній електропередачі. Визначено напрями використання обмежених територій.

Розроблено методику визначення напружено-деформованого стану свердловин внаслідок вертикальних рухів покрівлі газосховища, викликаних процесами нагнітання та відбору газу в пласті-колекторі.

У практику земельних відносин запропоновано ввести дефініцію "адміністрування" як інструмент ефективного та раціонального використання земельних ресурсів на перспективу. Показано, що важливим дієвим інструментом у цьому випадку є земельний кадастр як реєстраційно-інформаційна система, яка містить кількісні та якісні показники земель та їх правовий статус.

Запропоновано методичний підхід до вирішення проблеми адміністрування земельних ресурсів, на базі кадастрового зонування територій з урахуванням екологічних, природних і соціально-економічних чинників Максимальне значення цільової функції ефективності використання земельних ресурсів з урахуванням цілої низки обмежувальних факторів передбачено визначати за допомогою симплекс-методу.

Предложена концепция единого алгоритма формирования разных кадастров в единую кадастровую систему страны.

Приведены теоретические и практические предложения о повышении достоверности експертного метода оценки недвижимости. Проведенные исследования и заключения сделаны на основе теории методов статистики и экономико-математического моделирования.

Приведена рабочая формула определения более достоверных данных для вертикальных перемещений труб скважин с учетом собственного веса.

Проанализировано формирование функционально-планировочной структуры г. Трускавец. Исследованы проблемы и определены перспективы развития функционально-планировочной структуры города. Проведены исследования на основании экономико-математических разработок.

Зазначено, що адміністрування земельних ресурсів є важливою складовою земельної політики держави. Своєю чергою, прийняття виважених рішень щодо цільового використання земельних ресурсів, їх охорони та відтворення вимагає достовірної та об'єктивної інформації в різних її аспектах, зокрема й картографічної, представленої на момент прийняття або вироблення управлінських рішень. У цьому контексті інтегрування різноманітних картографічних матеріалів, виконаних в різні періоди часу та в різних системах координат і масштабах, до єдиної цілісної системи є актуальною проблемою. В основу виконання досліджень покладено методи просторового аналізу, які надають змогу, використовуючи дистанційне зондування та ГІС-технології, інтегрувати картографічний матеріал різного тематичного спрямування, періодів створення, систем координат і масштабів до єдиної інтегрованої системи бази даних. Одержано окремі карти (шари) території адміністративно-територіального утворення. Виділено зони обмежень та обтяжень, категорій земель, агровиробничих груп грунтів. Запропоновано технологію інтегрування картографічного матеріалу до єдиної бази даних на основі застосування космічних знімків і програмного пакета ArcGIS. Проведені теоретичні дослідження та їх практична реалізація вказують на можливість застосування цієї технології до інтегрування картографічних матеріалів, що має важливе значення під час вироблення проектних та управлінських рішень для розвитку територій і, зокрема, земельно-майнових відносин.

Зазначено, що адміністрування земельних ресурсів за реальних умов повинно базуватись на теорії прийняття стратегічних рішень за умов часткової або повної невизначеності. Господарські рішення повинні прийматись на базі матриці оцінювання з урахуванням ризиків і критеріїв оцінювання.

Запропоновано технологічну модель формування системи адміністрування земельних ресурсів. Модель містить цілу низку рентноутворювальних факторів: економічних, природних, соціальних, інженерно-технічних, правових, екологічних, а також іншу статистичну інформацію, що надає змогу на базі аналітичних та економіко-математичних методів сформувати об'єктивні та достовірні програми адміністрування земельних ресурсів окремих територій або адміністративно-територіальних утворень.

Досліджено застосування до розрахунків витрат на освоєння та облаштування територій населених пунктів у нормативній грошовій оцінці програмного комплексу LPS, Збірника укрупнених розцінок, відновної вартості інженерних комунікацій з урахуванням їх зносу та залишкової вартості. Запропоновано використовувати в оцінці земель населених пунктів методичний підхід, заснований на обчисленні показника відновної вартості інженерних комунікацій з урахуванням ступеня їх зносу, або підхід, пов'язаний із землеоцінювальною структуризацією території за ринковою (експертною) оцінкою.

Кадастрове зонування земель (КЗЗ) є однією з важливих складових створення кадастрової системи України, що сприяє створенню привабливого інвестиційного клімату та визначенню пріоритетних напрямків сталого економічного розвитку територій. Значною мірою, ці питання не сповна вирішені для земель за межами населених пунктів. Зважаючи на ту обставину, що Україна є асоційованим членом Європейського Союзу слід врахувати в КЗЗ вимоги європейських і міжнародних стандартів щодо класифікації та кодифікації адміністративно-територіального устрою держави, видів економічної діяльності тощо. Всі ці питання є актуальними на даний час і потребують відповідного дослідження. В основу виконання досліджень покладено методи аналітичного аналізу та системного підходу щодо створення логічно обгрунтованої схеми КЗЗ. Вдосконалено систему КЗЗ шляхом формування кадастрових номерів, кадастрових зон і кадастрових кварталів на міжнародній і вітчизняній нормативно-правовій основі. Запропоновано кадастровий номер земельної ділянки (код КОАТУУ) визначати на базі Міжнародного Стандарту ISO 3166-2, а цільове використання земель слід ідентифікувати відповідно до Міжнародного Стандарту NACE. Проведені теоретичні дослідження та практичні рекомендації нададуть змогу інтегрувати кадастрову систему України у відповідний Європейський і світовий простір.

Мета роботи - дослідження наявної методики розрахунку рівня індексу окремих факторів, які впливають на цінність землі, а також комплексного індексу цінності земельних ресурсів як на території окремих функціонально-планувальних структур населеного пункту, так і на всій території. На підставі досліджень вдосконалено розрахунок вище зазначених індексів і підвищено ефективність земельнооцінювальних робіт у населених пунктах. В ході дослідження використано методи просторового аналізу щодо визначення впливу переважаючих факторів на цінність землі, які базуються на наявній законодавчій і нормативно-правовій землеоцінювальній базі. Використовуючи методи математичного аналізу, виведено формули розрахунку рівнів індексів окремих переважаючих факторів і комплексного індексу цінності земель для окремого району населеного пункту або населеного пункту в цілому. Нормативна грошова оцінка землі населених пунктів потребує відомостей про фактори, які значною мірою впливають на цінність території. З цією метою, з цілого комплексу факторів експертним шляхом визначають переважаючі фактори, а потім встановлюють рівні впливу цих факторів на загальний комплексний індекс цінності землі. Процедура визначення рівнів індексів переважних факторів, а також комплексного індексу цінності землі є одним з найбільш трудомістких процесів у землеоцінювальній діяльності. Зважаючи на це, запропоновано математичні залежності, які спрощують процес обрахунку рівня індексів переважаючих факторів, комплексного індексу цінності землі окремих районів і населеного пункту загалом. Нормативна грошова оцінка землі повинна відповідати реаліям розвитку економіки країни, її суспільно-політичному стану. Все це потребує як зміни, так і вдосконалення наявних методик і процедур обрахунків цінності земель різних категорій і функціонального призначення, зокрема земель населених пунктів. Відповідно до цього виведено нові математичні залежності для обрахунку рівнів індексів цінності земель переважаючих факторів, а також комплексного індексу. Відповідно до наявного законодавства України термін дії встановленого показника ціни землі для населених пунктів становить 5 - 7 років, що потребує безперервного періодичного проведення землеоціночних робіт.

Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення системи кадастрового зонування України. Запропоновано 3 методичні підходи щодо усунення недоліків наявної системи кадастрового зонування: метод, який полягає у внесенні коректив до наявної системи кадастрового зонування; метод, який передбачає створення нової системи зонування земель, в основу якої покладена номенклатурна розграфка топографічних карт, яка існує в Україні, та метод, який передбачає нову систему кадастрового зонування, що базується на поділі за основними магістралями та гідрографічними об'єктами областей на зони та кадастрові квартали, і, згодом, земельні ділянки.

Висвітлено бачення розвитку кадастру та кадастрової системи України. Кадастр стане багатоцільовим у форматі 3D або 4D. Важливе місце в суспільному житті займатимуть кадастрові системи в публічному доступі в режимі on-line. В такі системи будуть інтегровані бази даних інших інформаційних реєстрів, зокрема реєстри прав власності, оцінки нерухомості тощо.